Leonard "Len" Sonder's Links
"Не варто, дякую <:) Лише роблю те, що можу, у дитинстві надто захоплювався детективами, ось й виріс таким."
"А ти розумний хлопець, слухай. Не думала, що хтось з вас так вміло складе всі мої шифри, і ще й зрозуміє що я використовувала мінімум 6 знакових мов у одному письмі."
"...I don't quite understand how me hitting you with a chair makes us friends, but I'll let that slide. Thank you, I guess."
"You hit me with a chair that time so hard. Not bad, youth. You make impression of a devoted friend. I like it. "
"Не лякайся так, ми досі шукаємо спосіб тобі допомогти. До речі, чи Лаура досі вважає тебе "дитиною-Мауґлі"?"
" *приходить та дивиться уважно з-за плеча Лена на то, чим він займається. Але якщо його помічають - ховається та дивиться зі схованки.* "
(Кет насправді вважає його цікавим, але трошечки боїться чомусь. Цю фігню розрулювати Лену, камон, хто з них скалічена душа, а хто повноцінна людина?)
"Дуже приємно, Леонард, але усі звуть мене "Лен". Ух ти, навіть так. Я більше йду на ортопеда, в мене у самого проблеми зі спиною невеликі через те, що горблюсь, але я цікавлюсь усією медициною, навіть колись роботу писав... Я-я розговорився, приношу свої вибачення!"
" Ти "молодший брат" Сая, так? Дуже рада познайомитися, я Леслі, "живу" тут у підвалі, у кабінеті травматолога... О ні, я не медсестра, я ліцензований травматолог з великим стажем, у тому числі і військової травми, і якщо тобі буде цікаво - заходь і до мене."
"Thank you for devoting your time on me... I'm still thinking about discussing a family matter with you... It bothers me just a bit."
"If you need a help, I'm free from 16:30 to 18:00 each day except Sundays. You can ask me for any type of consultations, I just want to help you be a great doctor in future!"
"Thank you for being in my life, now everything I do makes a lot more sense. I love you, dear~ "
"Man, I can't even tell you how MUCH I love you!! If it weren't for you, I would have been sooooo lost! Thank you for being a part of my life, I LO-OVE YOU!!"
"Знаєш, з тобою я почуваю себе так, наче я крута рок-зірка :)"
"ТИ НАЙВАЙБОВІШИЙ ДРУГ У МОЄМУ ЖИТТІ! Я тобі кажу, я свою дитину в твою честь назву, бро!"
"В тебе же набагато краще виходить говорити складні речення. Не зважай на свій акцент, він тебе прикрашає."
"Хм. Дякую тобі за поміч. Все ж мрію, що піду в університет, як й хотів."
"Це добре, що ти досить екстравертна, але мене лякяє те, як ти дивишся на людей хитро."
"Нічого особистого, котику ;) Лише хочу бути впевненою, що мною не скористаються знов."
"Тільки не кажи Алекс, але...їй дійсно подобається те, як я одягаюсь? Я гадав, що дівчата люблять більш "крутих та серйозних"."
"Ти би чув скільки разів вона розповідала про те, який ти красень - просто ошалів би! Ніколи не бачила, щоб вона так когось любила, окрім родини!"
"Мені подобається твоя компанія - дуже тихо й затишно."
"Вау, я ніколи не чула стільки цікавого про медицину, як від тебе..."
"Обережніше, ти собі в око вистрелити можеш, я читав, що навіть звичайний пістолет здатен змістити плече."
"Н-не парься так, мене дід вчив стріляти, знаю, що роблю!"
"Теж біла ворона, як й я? Можу тебе зрозуміти."
"Тобі варто показувати, що ти можеш дати відсіч."
"Ми не такі уж й погані, такі ж, як й усі."
"Ага, кажеш ти, а потім через шафу опиняєшся в іншому кінці цього міста."
"Для неї ці рими написані, чиї світлі очі..."
"...Яскраво виразні, як Леди близнюки. Що, Сондер, потягнуло на поезію?"
"В-все добре, дякую, мем! Я не голодний, чесно."
"Боже мій, ти такий худий, сонечко... Твій брат тебе точно годує? Якщо ні, то я йому влаштую!"
"Дякую? Ви теж непогана людина, коли не бурчите та не наказуєте слухати лише вас, а даєте змогу усім вимовитись."
"Я тебе...толерую тільки тому, що ти не схожий на свого "вчителя"."
"Дякую, що віриш в мене, Крістіане :")"
"Хочу, аби ти виріс чемною та працьовитою людиною. Не сумніваюсь, що так й буде."
"Дуже приємно з вами-тобою познайомитись, Ніколь! Я не стану кривдити Алекс ніколи у житті, я її дуже сильно кохаю!"
"То ж, ти хлопець моєї сестри, а ще брат Крістіана? Ну-ну, подивимось, що ти за фрукт такий."
"Ви мене надто захвалили, дякую :/)"
"Ти такий хлопчик гарненький! Ну чудо, сонечко ясне! Ще й лікар майбутній! Це чудово, такі, як ти, потрібні цьому світу!"
"Мені з нею дійсно пощастило, відчуваю себе дещо особливим~ О, ті шифри - це нічого надскладного, треба лише запам'ятати певну послідовність та усе відкриється."
«Алекс пощастило з тобою. Чесно, ти золота людина… А ще з тобою весело щось обсудити… А ну, а покажеш ті шифри, що ти розгадав? Боже, відчуваю себе доктором Ватсоном поряд з тобою, Леонард Холмс :А»
*бере її за волосся, тягне та коліном об її обличчя, а потім з дурі в стіну вмазує* Vulnerant omnes, ultima necat :)
«Ах ти малий мерзенник… *витирає кров* Твоя мати не тільки сама була тупою оленіхою, вона ще й народила потвору… Що з твоїми очима, пацан?!»
"Скажіть, для Алекс потрібні якісь додаткові ліки, окрім тих, що вона вже має? А, й ще питання - до кого у вас можна звернутись щодо зору?"
«Ні-ні, все що треба ендокрінолог виписав… Хіба що я б порадила їй у побутовому купити вітамін Д, в неї він у нижніх межах норми був минулого разу… Ах, я можу записати тебе до окуліста, але є проблема - там досить довга черга…»
"Ви чого? Я не кусаюсь, чесно, чого ви мене боїтесь? Я асоціююсь у вас з чимось неприємним чи поганим?"
«…Не хапай нас за шию, будь ласка. Не підходь, будь ласка…»
"Т-так, сер! Ваша донька в надійних руках, я все зроблю, аби вона була щаслива, як я з нею <3"
"Ба-а, це мій майбутній зять! ;) Що, синку, чув, що Алекс від тебе в захваті, чемний, лагідний та дуже приємний, не підведи ;)"