Дельта's Links
«Т-так, пані Блейз! *труситься у її присутності*»
«Не мельтеши перед очима, малий. Інакше не прокинешся завтра, зрозумів? За мігрень не дякуй, могла тобі мізок розірвати.»
« Вірні Перехресникам, с-сер!»
« Лице в тебе один в один як в того хлопчака… спробуєш втекти - дізнаєшся, що буває, якщо кувалдою по головці настучати…»
« Не чіпай нас!— Тобто, приберіть руки, с-сер, будь ласка. Ми на завданні і маємо бути зосереджені.»
« Тю, а ти пацан чи дівка? Хулі ти про себе думаєш, хто «ви», скільки тебе там? Ха-ха, зараз подивимося, що ти насправді…»
« Звісно ми читали… Пане, чесно, нас навіть ніхто не помітить, ми дуже тихі і ніякі, навіть з фарбованим волоссям нас не помітять…»
« «Ми», «Ми», боже понапридумували тут… Ми-ми, ти хоч раз Біблію відкривав? І що з твоїм волоссям? Ух, позорисько, попадешся на очі босу - він тобі влаштує. Ще не вистачало, щоб такого як ти запамʼятали.»
«А Ви теж колишній Хрест? А по вас ходили мститися??? І це що, нас теж тепер шукатимуть?! *починає плакати* божечки, ми не хотіли проблемою бути для вас всіх, будь ласка, вибачте!»
« Розслабся, малявка. Всі свої, те- вас в образу ніхто не дасть, зрозумів? *тріпає по волоссю* Ех. В аркаду хочеш пограти?»
«Ми взагалі «вони/їх/ви», але можна і «ти». Тільки не «він» та не «вона»… Це наше імʼя! Ми самі його обрали… Бо знаєш, дельта це трикутник, а він фігура цікава…»
« Ти- Ви- Тобто… Блін, вибачай, з тобою складніше ніж з Ренатом, але я чесно намагаюсь. Короче, якщо можна: тебе як звати? Блін а це імʼя таке чи позивний?»
«*плаче* Ти наші займенники використовуєш вірно… А-а-а, ми самі фарбувались, бос просто чомусь були не проти і навіть підкидали грошей на фарбу… Блін, це той, з ірокезом? Він кльовий, хочемо як він вайбити…»
«Блін, а Ви круті, вайбові… Мені ваша покраска подобається, багато за неї платили? Блін, та ви не бійтесь, вас тут ніхто не образить, Алекс нам як мамка - всіх тут за своїх порве! Давай я вас з Фенґом познайомлю? Він норм чел…»
«С-сер? Ми… ох… Сер, постійте, ми хотіли сказати… Ви кльові, сер… Дякую, що не дали пану «Оріону» нас задушити…»
*нічого не каже, лише чіпляє на піджак значок небінарної персони та іде з кімнати*
«Дякуємо! Але попередити маємо: ми не знаємо, чому подобались Босу, тому не знаємо, чим це може закінчитися все… Якщо ми для вас обузою будемо - ми чесно підемо!»
"Агов, не бійся, ми вас в образу не дамо! Хрести мене як вогню бояться, хих!"
« Блін, чесно, не любимо нове купувати… Але ми можемо просто з тобою походити! Ти наче досить мила та спокійна… Якщо тобі подобається, ми можемо тобі свої серьги подарувати—«
"ДАВАЙ БУДЕМО ДРУЗЯМИ ПО ШОПІНГУ! Я знаю чудове місце, де можна купити дуже стильний одяг, ще й недорого!"
« *нервують поряд* Дякую! А, еее, а, нам раніше бос приносив фарби, але ми виробника запамʼятали… вони дорогі щоправда… А ти чим фарбуєшся? А можна ми торкнемося?.. Дуже мʼяко…»
"*трохи з недовірою* Колір крутецький! Де фарбу брали? А то моя вже здохла, як миші у холодильнику."
« Ми чесно швиденько, Шеф попросили нас купити їм цигарки нові…»
"До босу тільки по- А, це ти. М, проходь, так."
«Йойки! Дякуємо тобі… *подумавши, міцно обіймають* Ти будеш нашим другом?..»
"Опа, стояночка! *дає Дельті в руки жменю ірисок* На, смачні, поки була на завданні, то взяла трохи!"
«…Сер, ви так спокійно ставитесь до нас, хоча дорослий… це Шеф попросили вас?»
«Як у вас сьогодні справи? Вас ніхто не ображав, Дельта? Якщо ви сьогодні не хочете займатися, як і завжди, я не в праві вас змушувати…»
« Ти як Гриф… Але в тебе інше волосся… Ми не знаємо, чи довіряти тобі…»
« …Скільки ще дітей до себе втягнуть ці подонки?»
« *плаче і труситься* МИ НЕ ЛЮБИМО СОБАК, МИ НЕ ЛЮБИМО СОБАК, БУДЬ ЛАСКА НЕ ТРЕБА»
« Друг? Друг? Яскравий друг! Давай будемо друзями! »
« *ховається за Айвена* Хто ви?.. Не чинить нам шкоди, будь ласка…»
"Хех, що таке, боїтесь, що вас кинуть в останній момент? Озиратися треба завжди ;)"
« Ви схожі на годинник сер. Нас подобається, як ви похитуєте ногою… Спокійно…»
"Дитина на побігеньках в тих, хто вбиває охоронців за просто так. Пф, навіть часу витрачати не хочеться."
« Ми боїмося, чомусь коли нам страшно, все навколо як вода у зливі…»
"Використовуйте свою здібність у добре ім'я."
« Ти схожий на шефа… трохи… »
"Зрозумів, страшилки не дивимось. Й трюки з пістолетами не показую, ахах!"
« Воно тобі не потрібно… І ми не хотіли бути Хрестом! Ми самі не памʼятаємо, чому ми з ними… »
"Ще один ляканий-переляканий. Й це таких беруть у Хрести? Щось ти, мати, напизділа, коли казала, що в мене шансів не було."
« *закриває голову у її присутності руками та тремтить* »
"Малий, поки я не тримаю у руках розочку, то можеш-можете мене не шугатись ;)"
« …В нас була людина, що змусила лякатися… Але ти на неї не схожий… Я більше боюсь того хлопця, він схожий…»
"Я теж боюсь певної речі, але у мене в житті з'явилась людина, котра навчила мене бороти мої страхи... Можливо, у вас також буде така людина."
« *тиснеться за Айвена, коли Бьорн знаходиться поруч та тремтить* »
"Втрачений сіблінг поляка малого, не інакше..."
«…Не хапай нас за шию, будь ласка. Не підходь, будь ласка…»
"Ви чого? Я не кусаюсь, чесно, чого ви мене боїтесь? Я асоціююсь у вас з чимось неприємним чи поганим?"