Гості Дерідора

Ісаель привів усіх до тронного залу, де вже їх очікували на своєму місці Алун-Терос з вірним радником — Атлу. Тільки вони зайшли до приміщення, як двері за ними зачинилися. Зал був дуже світлим, сонце падало через вікна в якоїсь мірі сліплячи кажаних, але ще через пару хвилин вони починали звикати. Ісаель вже відійшов від них уперед щоб виступити за всіх.
— Доброго вечора, Ваша Величність, — поклонився перед правителем вітаючи. — Я неймовірно радий чути, що Ви не відмовили мені у зустрічі, це дуже велика честь для мене та моїх друзів.
— Я вітаю вас всіх та прошу тебе, Ісаелю, представити мені нові обличчя.
— Звісно, Ваша Величносте. — Відійшов трохи в бік та почав вказувати на всіх по черзі. — Це пан Релвуд Гільдан, меценат у своєму рідному краї, в минулому солдат та на разі талановитий мисливець за головами. Це дві сестри Матукі — пані Аліса та пані Альтера. Думаю ви й так знаєте за їх вид достатньо. А це пані Рунайа Асп, вона добра помічниця та покоївка пана Релвуда.
Алун на деякий час відійшов у свої роздуми, дуже ретельно кожного розглядаючи, потім кивнув схвалюючи.
— Я неймовірно рад з вами всіма познайомитися. Про мене ви напевно вже й так чули від Ісаеля, але я все ж таки представлюся. Мене звати Алун-Терос Лантара, та я другий та молодший правитель міста Дерідора, що виконує більшу частину зв'язку з місцевим населенням. Але перед тим як вислухати вас, мені б хотілося дізнатися більше ким ви є. — Алун став глядіти на Релвуда та Рунайю, — з якого такого Ви краю, що були удостоєні отримати прізвище?
— Ці землі вам невідомі, Ваша... Величність... Я з Зелану, іншого світу як і Рунайа. В нас мати прізвище це нормальне явище, так простіше відслідковувати з якої ти сім'ї родом, та не плутати один одного якщо імена однакові.
— То ви демони як Ісаель?
— Напевно так...
— Цікаво, тоді... Як ви потрапили до нашого світу? На скільки мені відомо, демони нічого не пам'ятають за своє минули та не розмовляють дарторінською так само вільно, як робити це зараз Ви.
— Ми потрапили сюди з допомогою Аліси. Вона вміє подорожувати світами, та ось якось потрапила й до нашого. Я навчив її нашій мові, і вона змогла розповісти за себе та свій дім.
Алун став дивитися на Алісу, згадаючи щось за неї.
— То це Ви, та сама Аліса, за яку мені розповідав Ісаель дуже та дуже давно.
— Ох... — Аліса трохи зніяковіла. — Сподіваюся що нічого поганого він за мене не казав ахах.
Алун посміхнувся.
— Ні, нічого такого. Я давно хотів з вами познайомитися ближче, але це не так просто виявилося аж до цього дня. Сподіваюся та інформація, яку я передав через Ісаеля, була Вам корисною.
Після цього Алун постукав легенько по камінцю на своєму лобі, показуючи про що йде мова. Аліса розгледіла цей жест, та посміхнулася у відповідь.
— Ой, так. Я ніколи не думала що така річь буде дуже рідкісною, що навіть жодна книга мені не змогла допомогти.
— Так. Можливо ми одні такі на цьому світі, хто знає. Але я не дуже розумію природу Вашого кристала, та звідки у Вас він, як дає такі здібності.
— Ну... якщо дивитися на те, як я народилася та брати до уваги інформацію що надали мені Ви, то в мене вийшов такий висновок. В моєї матері повинно було бути двоє дітей, але народилася я одна та моя мертва сестра. Скоріш за все я якимось чином поглотила її життя та забрала до себе душу, що на разі на моєму лобі. Це й дало мені здібності вільно подорожувати світами. Я якби знаходжуся між світом живих та мертвих — астральний, а через астральний, виходжу на інші.
— Мертва сестра...? — Алун трохи не зрозуміло подивися на Альтеру.
— Ах так... це вона, але жива... Як би то пояснити, вона з паралельного світу Дерідора, де я в неї опинилася тією самою мертвою сестрею. Але вона вперше дізналася як подорожувати тільки у критичній ситуації і одразу вийшовши на мене. Той світ, як вона мені пояснила, вмирав. Вона могла загинути.
— Так ось чому її кристал має іншу форму...
— Так. Вона нажаль не розуміє дарторінську мову, тому якщо вам треба буде щось в неї спитати, то можете це зробити через мене. Але поки ми не хотіли би відходити далеко від теми нашої розмови, через яку й прийшли.
Релвуд вирішив продовжити за Алісою, вловивши що та дивиться на нього мов продовжуй.
— Як можна зрозуміти, те що Аліса зустрілася з Альтерою не є нормальним явищем... Велике лихо насувається, й впливає на всі світи. Я зараз спробую пояснити те, що повідали мені Мудреці Дракони, що живуть в моєму світі. Наші світи можна уявити як кола, що намальовані на площині, вони розміщені одне біля одного, якісь далі, якісь ближче, простір між колами це так званий астрал. Ця площина в нормальному стані знаходиться в стані спокою.
Але ця площина не є статичною, вона має здатність до стискання й розтягування під певним впливом. Сам факт існування такої площини, світів на ній, простору між ними були для мене чимось по за межами уявлення... Але далі мудреці додали, що таких площин безліч. Вони настеляються один на один шарами. На цих інших площинах існують проекції таких самих світів як наші, але події там йдуть своїм шляхом. Альтера як раз є прибульцем не просто з іншого світу, кола, вона прибулець з іншого шару світів.
Велике лихо настільки сильно впливає на ці шари, що протискає їх один в одного, шматує й утворює діри між астралами цих шарів. Таким чином Альтері вдалось потрапити до нас. Мудреці Дракони називають це пожирачем світів. Вони вже зтикались з ним в минулому, через що і втекли до нашого світу, під час великої війни, і допомогли перемогти прояви цього пожирача в нашому світі. Пожирач проявляє себе таким чином, що певні особи світу починають поводитись вкрай агресивно.
Це утворює хаос, але найгірше коли цей вплив виливається на правителів, вони розв'язують руйнівні війни. Так було у нас під час великої війни в далекому минулому. Так трапилось знову в нашому світі. Зі слів Альтери, в її світі це перетворилось на тотальну війну, в котрій місцеві правителі воюючи між собою, її вид просто винищували. У Вас... можливо виникло питання, як же саме можна перемогти пожирача? Відповідь проста.
Гуртом. Дракони мого світу відправились по астралу в заражені світи з закликом до боротьби, а мене відправили на пошуки героя великої війни, що допоможе своїм досвідом у новій боротьбі. Якщо у вас винекло питання на рахунок безпеки вашого світу, то на разі вплив тут мінімальний, але треба бути обачним. Якщо пожирача не спинити, цілком ймовірно, що Ви з іншого шару завітає в цей світ і тут воцариться хаос. Саме тому ми просимо допомогу.
Нам треба знайти того, хто допоможе владнати все це. Та також ми знаємо, що він у цьому світі. Але самі ми будемо його шукати неймовірно довго.
— Зрозуміло... Але як зветься та виглядає той, кого ви шукаєте?
— Його звати Ульфрун Волрендог. Та... ми не знаємо на справді як він буде виглядати для цього світу, бо наша зовнішність зовсім інша. Якщо вам буде цікаво, то ми можемо показати.
Алун кивнув схвалюючи.
— Покажіть.
Після цього Релвуд та Рунайя використали чари, яки були надані їм від Мелькіора, та змінили свою зовнішність в справжню. Правитель був вражений цим, Атлу ж намагався тримати себе в руках як завжди, але в його очах прочитувалася така сама непідробна цікавість.
— Ви... перевертні? — Алун продовжив.
— Ми не зовсім розуміємо хто такі перевертні, але нам казали що це нічого гарного для вашого світу, тому нам допомогли прийняти вигляд подібний вашому.
— Так... бути перевертнем, це бути хворим та божевільним дарторіанином, це дуже страшна річь яку можна і не вилікувати, якщо пізно помітити. Ваша зовнішність би налякала місцевих, тому, я думаю той кого ви шукаєте, може так само маскуватися.
— Єдине що мені відомо, він схож на мене, білий, та в нього багато хвостів. Можливо...
— Хмм...
Алун задумався, після чого підізвав до себе Атлу переговорити. Через деякий час він продовжив звертатися до гостей.
— Добре. Я видам наказ пошукати вашого Ульфруна в архівах мешканців міста Дерідора, та відправлю листа в місто Хтортіа, до своїх "родичей". Може вони могли щось помітити дивне. Що стосується міста Шон-Туа, я би вам рекомендував відправитися туди власноруч. Це місто наповнене демонами, та краще вам їх побачити на власні очі, можливо хтось й буде схож на того, кого ви шукаєте. 

Таким чином, розмови тривали ще деякий час.